Neuro Hub
Навчально-наукова медіаплатформа про нейророзвиток, здоровʼя мозку, неврологію та реабілітацію
Дитячий нейророзвиток

Аутизм: що відомо за даними ВООЗ і CDC, які ознаки помітні рано і чому вакцини тут ні до чого

За оцінкою ВООЗ, у 2021 році розлад аутистичного спектра мала приблизно одна людина зі 127. Стисло про визначення, ранні ознаки, скринінг, чинники ризику та міф про вакцини.

Коротко
  • За даними Глобального тягаря хвороб 2021 року, аутизм мала приблизно одна людина зі 127; оцінки в різних дослідженнях помітно відрізняються.
  • У два роки діагноз досвідченого фахівця можна вважати дуже надійним; ознаки іноді помітні ще раніше.
  • Вакцина КПК не спричиняє аутизм: дослідження, яке стверджувало інше, виявилося фальшивим і було відкликане.

Що таке аутизм

За визначенням ВООЗ, аутизм (розлад аутистичного спектра) — це різноманітна група станів розвитку мозку. Для нього характерні певні труднощі в соціальній взаємодії та спілкуванні, а також нетипові моделі активності й поведінки. Здібності й потреби людей з аутизмом дуже різні й можуть змінюватися з часом.

Скільки людей мають аутизм

Згідно з базою Глобального тягаря хвороб (GBD) за 2021 рік, на яку посилається ВООЗ, у світі аутизм мала приблизно 1 людина зі 127. ВООЗ застерігає: повідомлена поширеність помітно різниться між дослідженнями, а в багатьох країнах із низьким і середнім рівнем доходу вона невідома.

Які ознаки можуть бути помічені рано

Перелік CDC (травень 2024 року) за віком; дитина може показувати не всі з цих ознак, а інколи й жодної:

  • уникає зорового контакту або не підтримує його;
  • 9 місяців: не реагує на своє ім’я, мало виражає емоції обличчям;
  • 12 місяців: не грає в прості ігри «туди-сюди», мало користується жестами, зокрема махає рукою;
  • 15 місяців: не ділиться інтересами, наприклад не показує улюблену іграшку;
  • 18 місяців: не показує пальцем на цікавий предмет;
  • 24 місяці: не помічає, коли іншим боляче чи сумно;
  • 36 місяців: не долучається до гри інших дітей;
  • 48 місяців: не бере участі в рольових іграх;
  • 60 місяців: не співає, не танцює і не виступає перед іншими.

До обмежених і повторюваних форм поведінки CDC відносить, зокрема: вишиковування предметів у ряд і засмучення, коли порядок порушують; повторення слів чи фраз; одноманітну гру з іграшками; зосередженість на окремих частинах предметів; сильний дискомфорт від дрібних змін; надзвичайно сильні інтереси й потребу в рутині; повторювані рухи (помахи руками, кружляння); незвичну реакцію на звуки, запахи, смаки, вигляд чи текстури.

Скринінг і діагностика

  • За рекомендацією Американської академії педіатрії (цитує CDC), скринінг саме на аутизм проводять на візитах у 18 і 24 місяці. Одним із відомих інструментів є опитувальник для батьків M-CHAT.
  • Скринінг не ставить діагноз. За словами CDC, його інструменти «не дають остаточних доказів затримки розвитку й не призводять до діагнозів»; позитивний результат — підстава для ґрунтовнішого обстеження.
  • Дослідження показали, що аутизм іноді можна виявити у віці 18 місяців і раніше. У віці двох років діагноз досвідченого фахівця можна вважати дуже надійним.

Що пов’язують із вищою ймовірністю аутизму

За даними ВООЗ, імовірність аутизму, найпевніше, підвищують і середовищні, і генетичні чинники. До пов’язаних чинників належать: старший вік батьків, цукровий діабет матері під час вагітності, пренатальний вплив певних забруднювачів повітря чи важких металів, недоношеність, тяжкі ускладнення пологів і мала вага при народженні. Пренатальний вплив вальпроату й карбамазепіну також частіше трапляється в дітей з аутизмом.

Міф про вакцини

Вакцина проти кору, паротиту й краснухи (КПК) не спричиняє аутизм. Дослідження, яке припускало зв’язок, пізніше визнали помилковим і фальшивим, його відкликали. Інші дитячі вакцини не підвищують ризику аутизму; дослідження консерванту тіомерсалу й додатку алюмінію також не виявили підвищення ризику.

Супутні стани та допомога

У людей з аутизмом часто є епілепсія, депресія, тривожний розлад чи СДУГ. Рівень інтелектуального функціонування сильно різниться: від глибокого порушення до дуже високого. ВООЗ наголошує, що своєчасний доступ до ранніх доказових психосоціальних втручань може поліпшити здатність дитини спілкуватися й взаємодіяти, а за розвитком дитини варто стежити в межах рутинної допомоги матері й дитині.

Якщо у вас є побоювання щодо розвитку дитини, зверніться до педіатра чи сімейного лікаря й запитайте про скринінг розвитку. Не чекайте, що «дитина дорослішатиме й усе мине».

Джерела

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультації лікаря чи психолога. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.