Дитячий нейророзвиток

Аутизм: що відомо за даними ВООЗ і CDC, які ознаки помітні рано і чому вакцини тут ні до чого

За оцінкою ВООЗ, у 2021 році розлад аутистичного спектра мала приблизно одна людина зі 127. Стисло про визначення, ранні ознаки, скринінг, чинники ризику та міф про вакцини.

Редакція Neuro Hub27 жовтня 20263 хв читання

Коротко

За даними Глобального тягаря хвороб 2021 року, аутизм мала приблизно одна людина зі 127; оцінки в різних дослідженнях помітно відрізняються.
У два роки діагноз досвідченого фахівця можна вважати дуже надійним; ознаки іноді помітні ще раніше.
Вакцина КПК не спричиняє аутизм: дослідження, яке стверджувало інше, виявилося фальшивим і було відкликане.

Що таке аутизм

За визначенням ВООЗ, аутизм (розлад аутистичного спектра) — це різноманітна група станів розвитку мозку. Для нього характерні певні труднощі в соціальній взаємодії та спілкуванні, а також нетипові моделі активності й поведінки. Здібності й потреби людей з аутизмом дуже різні й можуть змінюватися з часом.

Скільки людей мають аутизм

Згідно з базою Глобального тягаря хвороб (GBD) за 2021 рік, на яку посилається ВООЗ, у світі аутизм мала приблизно 1 людина зі 127. ВООЗ застерігає: повідомлена поширеність помітно різниться між дослідженнями, а в багатьох країнах із низьким і середнім рівнем доходу вона невідома.

Які ознаки можуть бути помічені рано

Перелік CDC (травень 2024 року) за віком; дитина може показувати не всі з цих ознак, а інколи й жодної:

уникає зорового контакту або не підтримує його;
9 місяців: не реагує на своє ім’я, мало виражає емоції обличчям;
12 місяців: не грає в прості ігри «туди-сюди», мало користується жестами, зокрема махає рукою;
15 місяців: не ділиться інтересами, наприклад не показує улюблену іграшку;
18 місяців: не показує пальцем на цікавий предмет;
24 місяці: не помічає, коли іншим боляче чи сумно;
36 місяців: не долучається до гри інших дітей;
48 місяців: не бере участі в рольових іграх;
60 місяців: не співає, не танцює і не виступає перед іншими.

До обмежених і повторюваних форм поведінки CDC відносить, зокрема: вишиковування предметів у ряд і засмучення, коли порядок порушують; повторення слів чи фраз; одноманітну гру з іграшками; зосередженість на окремих частинах предметів; сильний дискомфорт від дрібних змін; надзвичайно сильні інтереси й потребу в рутині; повторювані рухи (помахи руками, кружляння); незвичну реакцію на звуки, запахи, смаки, вигляд чи текстури.

Скринінг і діагностика

За рекомендацією Американської академії педіатрії (цитує CDC), скринінг саме на аутизм проводять на візитах у 18 і 24 місяці. Одним із відомих інструментів є опитувальник для батьків M-CHAT.
Скринінг не ставить діагноз. За словами CDC, його інструменти «не дають остаточних доказів затримки розвитку й не призводять до діагнозів»; позитивний результат — підстава для ґрунтовнішого обстеження.
Дослідження показали, що аутизм іноді можна виявити у віці 18 місяців і раніше. У віці двох років діагноз досвідченого фахівця можна вважати дуже надійним.

Що пов’язують із вищою ймовірністю аутизму

За даними ВООЗ, імовірність аутизму, найпевніше, підвищують і середовищні, і генетичні чинники. До пов’язаних чинників належать: старший вік батьків, цукровий діабет матері під час вагітності, пренатальний вплив певних забруднювачів повітря чи важких металів, недоношеність, тяжкі ускладнення пологів і мала вага при народженні. Пренатальний вплив вальпроату й карбамазепіну також частіше трапляється в дітей з аутизмом.

Міф про вакцини

Вакцина проти кору, паротиту й краснухи (КПК) не спричиняє аутизм. Дослідження, яке припускало зв’язок, пізніше визнали помилковим і фальшивим, його відкликали. Інші дитячі вакцини не підвищують ризику аутизму; дослідження консерванту тіомерсалу й додатку алюмінію також не виявили підвищення ризику.

Супутні стани та допомога

У людей з аутизмом часто є епілепсія, депресія, тривожний розлад чи СДУГ. Рівень інтелектуального функціонування сильно різниться: від глибокого порушення до дуже високого. ВООЗ наголошує, що своєчасний доступ до ранніх доказових психосоціальних втручань може поліпшити здатність дитини спілкуватися й взаємодіяти, а за розвитком дитини варто стежити в межах рутинної допомоги матері й дитині.

Якщо у вас є побоювання щодо розвитку дитини, зверніться до педіатра чи сімейного лікаря й запитайте про скринінг розвитку. Не чекайте, що «дитина дорослішатиме й усе мине».

Джерела

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультації лікаря чи психолога. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.